Як пофарбувати фасади кухні

Оновити кухонний інтер’єр можна без значних витрат, обійшовшись без покупки нових меблів. Один із найефективніших способів – це фарбування старих фасадів. Сучасні лакофарбові матеріали дозволяють досягти якісного та довговічного результату, якщо дотримуватися правильної технології.

У цій статті ми розглянемо стандартну методику фарбування, яку широко використовують професіонали меблевого виробництва.

Необхідні матеріали

Фарбування меблевих фасадів – це непростий процес, який вимагає ретельної підготовки. Щоб отримати стійке та бездоганне покриття, потрібно інвестувати в якісні матеріали та дотримуватися всіх етапів обробки.

Для роботи знадобляться:

• наждачний папір різної зернистості;
• скотч-брайт (шліфувальний матеріал);
• фарбувальний інструмент (краскопульт);
• знежирювач (антисилікон);
• ґрунтовка;
• розчинники;
• автоемаль;
• лак.

Підготовка до фарбування

Шліфування – ключовий етап, що забезпечує гарне зчеплення фарби з поверхнею. Використовують наждачний папір відповідної зернистості:

• P220–280 – для підготовки поверхні перед ґрунтуванням;
• P320 – для зняття дефектів після нанесення ґрунтовки;
• P500 – для фінішної обробки перед нанесенням фарби.

 Рекомендація: Найкраще підходить наждачний папір на поролоновій основі – він гнучкий та добре обробляє рельєфні деталі.

Скотч-брайт із градацією P800 застосовується для завершального шліфування перед фарбуванням. А більш грубий абразив (P220–280) стане в пригоді для обробки складних ділянок, таких як внутрішні кути або декоративні елементи фасаду.

 

Фарбувальний інструмент (краскопульт)

Фарбування фасадів кухонних меблів пензлем або валиком часто призводить до нерівномірного покриття та видимих слідів нанесення. Найкращим рішенням для створення гладкої та однорідної поверхні є використання фарбопульта.

Цей інструмент дозволяє рівномірно розподіляти не лише фарбу, а й ґрунтовку (праймер), що значно прискорює процес підготовки.

 Типи фарбопультів:

• Електричні – працюють від мережі, не потребують додаткового обладнання.
• Пневматичні – функціонують за допомогою компресора, забезпечуючи точніше і рівномірніше нанесення.

 Рекомендація:
Оптимальний діаметр форсунки для якісного фарбування – 1,2-1,3 мм. Такий розпилювач дозволяє акуратно наносити і ґрунт, і фарбу, забезпечуючи рівномірне покриття.

Знежирення поверхні

Очищення фасадів перед фарбуванням – обов’язковий етап. Якщо його пропустити, можливе утворення дефектів, які можна виправити лише повним перефарбуванням.

Для обробки дерева та МДФ рекомендується використовувати знежирювач на основі органічних розчинників. Найпопулярніший варіант – антисилікон, який ефективно видаляє жири, масла та силікони, що можуть заважати рівномірному нанесенню фарби.

Ґрунтовка (праймер)

Щоб фарба добре зчіплювалася з поверхнею, фасади необхідно попередньо покрити спеціальною ґрунтовкою. Використовують такі види:

 Праймер для пластику – відмінно підходить і для деревини, підвищує адгезію фарби.
 Епоксидна ґрунтовка – ізолює раніше нанесені покриття або просочення.
 Порозаповнююча ґрунтовка – вирівнює поверхню перед фарбуванням.

 Важливо:

• Для натурального дерева епоксидну ґрунтовку застосовувати не потрібно.
• Для МДФ-фасадів рекомендується використовувати всі три види ґрунтовки поетапно для найкращого результату.

Лакофарбові матеріали

Для фарбування меблевих фасадів найкраще підходить автоемаль. Вона створює гладку, глянцеву поверхню, яка зберігає свої характеристики протягом тривалого часу, не втрачаючи блиску та насиченості кольору.

Існує два основних види автомобільної емалі:

Алкідна емаль – виготовлена на основі алкідної смоли. Вона швидко полімеризується при звичайній температурі повітря, є більш доступною за ціною, проте потребує додаткового нанесення лаку.

Порада! Для фінішного покриття фасаду рекомендується використовувати автомобільний лак з маркуванням HS (High Solids), який містить високий вміст твердих частинок і мінімальну кількість розчинників. Це дозволяє отримати довговічне та міцне покриття.

Акрилова автоемаль – найпопулярніший варіант, оскільки не потребує додаткового лакування. Після висихання вона утворює рівномірну глянцеву поверхню, що значно спрощує процес фарбування.

Щоб досягти ефекту металіка, можна застосувати поєднання базової емалі та акрилового лаку. Такий метод широко використовується в автоіндустрії, дозволяючи створити стильний та сучасний вигляд меблевих фасадів.

Розчинники для ґрунту та фарби

Щоб довести фарбу або ґрунтовку до оптимальної консистенції, можна використовувати універсальні розчинники 646 та 647. Проте найкращим рішенням буде підбір розчинника відповідно до складу лакофарбового матеріалу.

Для акрилових автоемалей рекомендується застосовувати акриловий Р-12, а для базових емалей слід використовувати розчинник, рекомендований виробником.

Крім розведення лакофарбових матеріалів, розчинник також необхідний для очищення фарбопульта та робочого простору від залишків фарби.

Підготовка фасаду до фарбування

Процес фарбування меблевих фасадів із МДФ або дерева починається з ретельної підготовки поверхні. Від якості цього етапу залежить рівномірність нанесення фарби, її зчеплення з основою та довговічність покриття.

Видалення глянцевого шару є першочерговим завданням. Якщо поверхня має лакове або ламіноване покриття, його необхідно зашліфувати, щоб усунути блиск і зробити основу матовою. Це покращить адгезію ґрунтовки та фарби. Для цього використовують наждачний папір зернистістю P220–280, який дозволяє рівномірно зняти верхній шар без пошкодження структури матеріалу.

Наступним кроком є нанесення ґрунтовки. Вона виконує одразу кілька функцій: зміцнює основу, покращує зчеплення фарби з поверхнею та вирівнює дрібні дефекти. Для фасадів із МДФ застосовують кілька типів ґрунтовки – адгезійну (для пластику), епоксидну та порозаповнюючу. Кожен вид має своє призначення, і в комплексі вони забезпечують найкращий результат. Дерев’яні фасади зазвичай покривають лише порозаповнюючою ґрунтовкою, оскільки натуральна деревина не потребує додаткової ізоляції.

Після висихання ґрунтового шару його необхідно відшліфувати. Це дозволяє усунути нерівності, що виникли після нанесення праймера, та створити ідеально гладку основу для фарбування. Використовують наждачний папір зернистістю P320 для початкової обробки та P500 перед нанесенням фарби. Завершальне шліфування виконується за допомогою скотч-брайту P800, який забезпечує м’яке матування поверхні перед фарбуванням без пошкодження структури покриття.

Додатковим важливим етапом є знежирення поверхні. Навіть незначні залишки пилу, жиру або силікону можуть спричинити дефекти покриття, тому перед фарбуванням фасади обробляють спеціальним знежирювачем на основі органічних розчинників (антисиліконом).

Лише після завершення всіх підготовчих робіт можна переходити до нанесення фарби. Правильна підготовка гарантує, що покриття буде рівномірним, міцним і довговічним.

Зняття верхнього глянцю

Більшість меблевих фасадів мають глянцеве покриття, яке створюється за допомогою лаку або фарби. Якщо наносити новий шар фарби без попередньої обробки, вона буде погано триматися через низьку адгезію поверхні.

Щоб забезпечити якісне зчеплення фарби з фасадом, необхідно зняти верхній шар за допомогою наждачного паперу зернистістю P220–280. У важкодоступних місцях застосовується скотч-брайт, який дозволяє рівномірно матувати поверхню без пошкодження її структури.

Зверніть увагу! Фасади з МДФ часто покриті ПВХ-плівкою, яку потрібно повністю видалити перед початком обробки. Лише після цього можна шліфувати поверхню.

Видаляти весь глянцевий шар не обов’язково. Достатньо зробити поверхню шорсткою, створивши мікроподряпини, які сприятимуть кращому зчепленню ґрунтовки з основою.

Етапи ґрунтування

Перед нанесенням праймера поверхню необхідно знежирити за допомогою антисилікону. Після цього до фасаду не слід торкатися руками, щоб уникнути появи жирних слідів, які можуть погіршити якість фарбування.

Процес ґрунтування складається з кількох етапів:

1. Нанесення ґрунтовки для пластику. Обробку слід починати з торців і важкодоступних місць, поступово переходячи до основної площини. Для забезпечення гарної адгезії з МДФ достатньо нанести два шари такого ґрунту.

Порада! Щоб досягти рівномірного покриття, кожен наступний шар ґрунту слід наносити перпендикулярно до попереднього. Це правило також застосовується при нанесенні фарби.

2. Нанесення епоксидного ґрунту. Його застосовують у 1-2 шари, залежно від стану поверхні. Час висихання при кімнатній температурі зазвичай становить 24 години.

3. Нанесення порозаповнюючої ґрунтовки. Колір праймера підбирається відповідно до відтінку фарби. Для світлих кольорів краще використовувати білий ґрунт.

Кількість шарів залежить від стану фасаду. Якщо поверхня рівна, достатньо нанести 1,5 шару – спочатку тонкий напил, потім повноцінний шар.

Фінішне шліфування

Перед нанесенням фарби поверхня повинна бути ідеально рівною. Якщо після ґрунтування залишилися дрібні пори або нерівності, їх слід закрити однокомпонентною шпаклівкою.

Деякі можуть запитати, чому шпаклівка не наноситься перед ґрунтуванням. Це пояснюється тим, що ґрунт самостійно заповнює дрібні дефекти, тому немає необхідності шпаклювати всю деталь.

Фінішне шліфування перед фарбуванням виконується наждачним папером P500. Він дозволяє згладити покриття, видалити залишки шпаклівки та усунути шагрень – мікрорельєф, який може стати помітним після фарбування.

Важливо! При шліфуванні не слід надмірно натискати на поверхню, щоб не пошкодити шар ґрунтовки. Особливу обережність потрібно проявити при обробці граней і торців, оскільки на цих ділянках шар ґрунту зазвичай найтонший.

Після основного шліфування слід обробити фасади скотч-брайтом. Цей матеріал є м’яким і дозволяє рівномірно матувати поверхню без ризику її пошкодження.

Якщо після шліфування залишити необроблені ділянки з шагренню, вона буде чітко видна після фарбування.

Фарбування меблевих фасадів

Перед нанесенням фарби необхідно ретельно знежирити поверхню за допомогою антисилікону. Після цього рекомендується пройтися по фасаду спеціальною липкою серветкою, щоб усунути залишки пилу.

Нанесення фарби

Фарбувальний склад готується відповідно до інструкції виробника з урахуванням характеристик фарбопульта. Важливо правильно налаштувати подачу фарби – вона не повинна бути надто великою, щоб уникнути перевитрати матеріалу і забезпечити рівномірне нанесення.

Як і у випадку з нанесенням ґрунту, фарбування слід починати з торців фасадів, після чого переходити до основної поверхні. Для отримання рівномірного кольору зазвичай достатньо 2-3 шарів фарби. Кожен наступний шар наноситься після висихання попереднього, що займає приблизно 10-15 хвилин.

Порада! Якщо у вас немає досвіду роботи з фарбопультом, рекомендується попередньо потренуватися на тестовій заготовці, щоб уникнути помилок під час фарбування кухонних фасадів.

Лакування поверхні

Лак наноситься за тим же принципом, що і фарба, у 2-3 шари. Перший тонкий шар виконує функцію липкої основи, яка запобігає утворенню патьоків при нанесенні наступних, більш насичених шарів.

Важливо! Роботи слід проводити у чистому, незапилюженому приміщенні, використовуючи спеціальний одяг, щоб уникнути потрапляння сторонніх частинок на поверхню.

Час між нанесенням шарів лаку становить 5-10 хвилин. При дотриманні всіх рекомендацій фасади набувають гладкого, рівномірного глянцевого покриття з дзеркальним ефектом.

Створення додаткових ефектів: глізаль і дощові краплі

Щоб надати фасадам унікальний вигляд, можна використати декоративні ефекти. Один із популярних методів – глізаль, напівпрозора фарба, що створює оригінальну текстуру.

Глізаль розводиться водою згідно з інструкцією та наноситься на загрунтовану поверхню у два шари. Поки фарба ще не висохла, можна використовувати вологу губку, фактурний валик або жорстку кисть для створення унікального візерунка. Важливо пам’ятати, що малюнок можна формувати лише у перші 30-60 хвилин, поки фарба залишається вологою. Після висихання поверхня покривається прозорим лаком.

Зверніть увагу! Глізаль висихає значно довше за звичайні лакофарбові матеріали, тому перед лакуванням може знадобитися кілька додаткових днів.

Ще один спосіб декорування – створення ефекту дощових крапель. Для цього знадобляться дві фарби різних відтінків, наприклад, чорний та синій металік. Спочатку наноситься більш темний колір, а після його висихання поверхню злегка зволожують розпилювачем.

Поки краплі води ще не висохли, зверху наноситься другий, світліший відтінок фарби методом легкого напилювання. Після повного висихання покриття шліфується скотч-брайтом P1200 або P1500 і вкривається захисним лаком.

Важливі рекомендації

Фарбування меблевих фасадів – складний і відповідальний процес. Якщо у вас немає достатнього досвіду, варто спочатку попрактикуватися на непотрібних меблях. Якщо ж такої можливості немає, доцільніше звернутися до професіоналів, щоб уникнути зайвих витрат часу, матеріалів і сил.